Розглянуто й систематизовано наукові напрацювання щодо визначення поняття «соціальний менеджмент». Дослідивши наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених щодо сутності та змісту поняття «соціальний менеджмент», сформовано власне визначення. Соціальний менеджмент – процес, спрямований на планування та ухвалення оптимальних управлінських рішень з питань надання соціальної допомоги та забезпечення соціального захисту для отримувачів соціальних послуг.

Розглянуто особливості управління як об’єкта діяльності соціального працівника. Зазначено, що управлінська інформація в цій сфері має важливий соціальний вимір, а використання ефективних методів мотивації допомагає досягати кращих результатів у соціальній роботі. Зауважено, що у професійній компетентності фахівців є проблеми з прогнозуванням результатів управління в цій сфері, а також вказано на важливість як поточних, так і кінцевих результатів управління.

Підтверджено важливу роль менеджменту в діяльності соціального працівника. Для досягнення найвищої ефективності в цій сфері соціальний менеджмент має зосереджуватися на управлінні знаннями, а не лише на управлінні людьми. Це означає, що соціальний працівник має вміло організовувати та керувати соціальним середовищем, надавати необхідні інструменти та забезпечувати їхню доступність для отримувачів соціальних послуг.

Висвітлено принципи, доцільні для виконання організаційно-управлінських завдань у процесі соціального управління, зокрема цілеспрямованість, можливість реалізації, адаптивність та ефективність.

Надано структуру методів соціального менеджменту, описано методи роботи з отримувачами соціальних послуг, такі як індивідуальна та групова соціальна робота та проєктування соціальних послуг.